Кабмін скасував мораторій на деякі податкові перевірки — чи це законно?

Сталося те, про що було анонсовано задовго у владних кабінетах, — скасовано мораторій на деякі податкові перевірки. Постановою Кабінету міністрів №89 від 3 лютого 2021 року дозволено деякі податкові перевірки юридичних осіб (далі — постанова КМУ). На що необхідно звернути особливу увагу?

По-перше, відтепер "легалізуються" планові податкові перевірки. Мовою оригіналу, дозволено проведення документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу (далі — ПКУ). Своєю чергою цей підпункт ПКУ говорить саме про планові податкові перевірки. Виникає риторичне питання до авторів Постанови КМУ: а чому не написати просто — дозволено проведення планових податкових перевірок.

Кратко и по делу в Telegram

По-друге, скасовано мораторій на проведення "документальних позапланових перевірок із підстав, визначених підрозділом 78.1.1 та/або 78.1.4 підрозділу 78.1 статті 78 ПКУ суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій із придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ). Аналізуючи цю норму, згадався відомий вислів "Если уж писать, то только тогда, когда не можешь не писать".

Але зараз не про це. У сухому підсумку платник податків повинен розуміти, що до нього можуть неочікувано прийти з позаплановою податковою перевіркою після отримання запиту податкового органу про надання пояснень та їхніх документальних підтверджень на підставі пункту 78.1.1. або 78.1.4. підрозділу 78 ПКУ за наявності сукупності таких обставин:

• якщо він є платником ПДВ та суб’єктом господарювання реального сектору економіки. На жаль, жоден законодавчий акт не визначає, що означає "реальний сектор економіки", або виділяє поділ економіки на реальний та нереальний. Припускаємо, що наявність проведених господарських операцій уже свідчить про те, що платник податків належить до реального сектору економіки;

• цей платник податків мав ризиковані операції та належить переліку ризикованих платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету (далі — Тимчасова слідча комісія ВРУ), що створена згідно з постановою Верховної Ради від 24 квітня 2020 року №568-ІХ (далі — постанова №568).

Не намагаючись бути "занудними", акцентуємо на тому, що в податковому законодавстві відсутнє як поняття "ризиковий платник податків", так і "ризикова операція". Але, мабуть, із погляду авторів постанови КМУ, це просто дрібниці. Звернемо увагу тоді на більш суттєве.

Згідно з постановою №568 завданням Тимчасової слідчої комісії ВРУ є розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема Державної фіскальної служби, Державної податкової служби та Державної митної служби, які призвели до недоотримання доходів Державного бюджету в особливо великих розмірах, у період з 1 січня 2019 року до грудня 2020 року включно.

Читайте также: Налоговые проверки и правила работы с нерезидентами: новости корпоративного мира за январь

Тимчасова слідча комісія ВРУ складається з 13 депутатів, термін її діяльності — 6 місяців із дня її утворення. Ані в постанові №568, ані в законі "Про тимчасові слідчі комісії й тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради" не передбачено право Тимчасової слідчої комісії визнавати будь-якого платника податків ризикованим або ж формувати такий перелік. Водночас за нескладними математичними розрахунками термін діяльності Тимчасової слідчої комісії ВРУ вже сплинув. Стає незрозумілим, про який перелік "ризикованих платників податків" можливо вести мову. Додамо, що визначення відповідності платників податків критеріям ризикованості — це прерогатива податкових органів.

А тепер про головне. Чи "законний" взагалі рецепт скасування мораторію на податкові перевірки від Уряду?

Як вбачається із преамбули постанови КМУ, ця постанова прийнята на підставі пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" закону від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ "Про внесення змін до закону "Про Державний бюджет на 2020 рік". Відповідно до цієї норми в період дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету міністрів скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами, прийнятими з метою запобігання виникненню й поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Читайте также: Совет бизнес-омбудсмена зафиксировал уменьшение количества жалоб предпринимателей на ГФС

Водночас продовжує діяти норма абзацу 1 пункту 52–2 підрозділу 10 розділу XX, згідно з яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом міністрів на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Стаття 2 ПКУ, у свою чергу, чітко визначає, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу, тобто лише законами. А отже Постанова КМУ йде у фактичне протиріччя з нормами ПКУ, що ставить під сумнів взагалі законність прийняття цього рішення Уряду.

Що ми радимо керівнику платника податків, який зіткнеться з податковою перевіркою на підставі постанови КМУ:

• перш за все розуміти, що недопуск до податкової перевірки — це передусім управлінське рішення. Від вас вимагається усвідомлено оцінити всі юридичні та фактичні ризики такого недопуску;

• якщо недопуск відбувся, то доцільно оскаржити наказ про проведення податкової перевірки у встановленому законодавством порядку;

Читайте также: В январе четверть всех налогов в Украине перечислил крупный бизнес — ГНС

• у разі ж допуску до податкової перевірки, необхідно під час оскарження податкових повідомлень-рішень посилатись також і на процесуальні порушення, допущені у зв’язку із порушенням порядку проведення податкової перевірки.

Зі свого боку з усією повагою ставимось до намагання Уряду боротись із незаконним ухиленням від сплати податків, однак дуже б хотілось, щоб такі поняття як законність та правова визначеність та належне урядування були не "пустим звуком", а тими речами, на які б зважали і яких би дотримувались.

Источник