No Waste Service: Сміття може приносити не проблеми, а користь

Від волонтерства до соціального підприємництва

Компанія "Ноувейст Юкрейн" (No Waste Service, проект, який виріс з ініціативи "Україна без сміття") починалася як волонтерство, а 2015 року доросла до соціального підприємництва і об"єднала два проекти — пункт приймання та сортування сміття і сервіс "Зелений офіс".

Якщо пункт приймання сміття був стаціонарним, то "Зелений офіс" виводив ідею сортування відходів в люди: Євгенія на власній автівці об"їжджала офіси і забирала акунки з відсортованим сміттям. Бізнес-проблема з"явилася доволі швидко: собівартість проекту не прорахували, просто встановивши ціну на вивезення будь-якої маси сміття 80 грн.

"На нас усі наскочили, що послуга платна, — згадує Євгенія. — Коли помітили, що сервіс збитковий, збільшили ціну до 300 грн. Ми зважали не на свої витрати, а на можливості ринку. Подумали, що 300 грн заплатити зможуть".

Видео: Диана Колодяжная

Джерела доходів різні, але мета однакова

Тепер власниця може точно пояснити, чому послуга платна: у проекті "Зелений офіс" працює три людини (водій із вантажівкою, вантажник, сортувальник), робота яких коштує щонайменше 900 грн. Проект влітку призупинили, а восени Аратовська представить клієнтам нову систему тарифів.

Тепер компанія дуже уважно ставиться до прорахунку бізнес-плану, собівартості та прибутку. Вона трансформувалася у соціальне підприємство: компанію "Ноувейст Юкрейн" і громадську організацію "Україна без сміття". У них різні джерела доходів, але мета однакова. Компанія заробляє на продажу відсортованого сміття і власних контейнерів для сортування, а громадська організація проводить лекції, отримує донейшени від бізнесу, подається на гранти і навчає людей сортуванню.

У чому стійкість бізнес-рішення?
Компанія заробляє на продажу відсортованого сміття і власних контейнерів для сортування. Надає сервіс "Зелений офіс під ключ". Є власний пункт збирання та сортування сміття у Києві. Після досортування продають зібрану вторсировину заготівельникам та переробникам.

У NoWaste є один пункт збирання та сортування сміття — на Деміївці. Попередній пункт був замалий для розвитку проекту, а в новому поміститься і відділ сортування, і незабаром відділ з переробки.

"Наша головна відмінність від конкурентів у тому, що ми вчимо людей. Чи не всі компанії, що працюють у цій сфері, зацікавлені заготовляти більше сировини або збирати її більше у людей, вони чомусь не вчать правильно сортувати сміття", — констатує Аратовська.

Євгенії нецікаво просто заробляти на цьому бізнесі, а хоче довести дві ідеї: на цьому ринку можна працювати "по-білому", а сміття може давати громаді матеріальну користь.

"Поки що модель нестійка, але ми зможемо конкурувати завдяки цінностям, — вважає Аратовська. — Вийти у плюс проекту допоможе громада, яка побачить різницю між тими, хто вивозить сміття зараз, і нами. Зараз незрозуміло, хто обслуговує сміттєвий контейнер біля вашого будинку, як він веде свій бізнес і що повертає громаді. А наш проект побудований на цілковитій відкритості: скільки грошей зароблено на смітті, стільки йде на соціальні завдання".

"Ми конкуруємо цінностями" — Євгенія Аратовська, засновниця ініціативи "Україна без сміття" (об"єднує компанію "Ноувейст Юкрейн" та громадську організацію "Україна без сміття").

Створюючи "дельту"

Пункт збирання та сортування сміття на Деміївці уже другий місяць працює в режимі синергії: на першому поверсі представники громадської організації приймають сміття, допомагають сортувати і навчають, а на другому — соціальне підприємство досортовує, пресує, подрібнює сміття і шукає найвигідніші ціни серед переробних комбінатів.

Поки що виторгу від сміття, коробок, лекцій, донейшенів не завжди вистачає, щоб виходити на самоокупність. Проте Аратовська впевнена, що у компанії з"явиться "дельта" — прибуток, який можна буде спрямувати на благоустрій території громади.

Тим паче що нове законодавство вимагає від українців сортувати сміття за категоріями: скло, папір та пластик. А за даними соціологічних досліджень громадської організації "Екологія-Право-Людина", 60% українців готові сортувати відходи. Коли закон нарешті запрацює, містам знадобляться сортувальні пункти, а людям — лікнеп щодо правильного сортування.

Розробка додатку

У найближчих планах — розробка додатку про правильне сортування сміття. А ще Євгенія збирається створити додаток для моніторингу роботи пункту збирання і готує компанію до виходу на Kickstarter. Оскільки підприємство насамперед соціальне, то прибуток спрямовуватимуть на проекти для громади. Додаток показуватиме, скільки сміття зібрано, скільки грошей уторгували. Громада даватиме зворотний зв"язок — визначатиме, як використовувати зароблені гроші.

Власниця бачить додаток як програмний продукт, який допоможе перетворити сервіс на шерінгову модель економіки, щоб люди могли самі керувати потоками відходів, які генерують, і мали з цього зиск.

"Коли ми запустимо додаток, люди зможуть стежити за накопиченням грошей і вирішувати, як їх витратити. Ми вважаємо, що такий пункт має заробляти 20-30 тис. грн. на місяць. Цей прибуток і можна буде спрямувати на проекти для громади", — вважає Аратовська.

За такі невеликі гроші можна встановити лавки, дитячий майданчик, а от коли "Ноувейст Юкрейн" стане мережею, можна буде думати про масштаб — ремонт садочка чи будівництво дороги.

Екофраншиза — у недалекому майбутньому

На створення мережі власного ресурсу поки що бракує. Тому у найближчі п"ять років NoWaste бачить себе як екофраншизу: мережу незалежних проектів в українських містах, об"єднану спільними цінностями.

Формат мережі відпрацьовують у спільному проекті з "Сільпо" — однією з найбільших в Україні мережею супермаркетів.

Біля супермаркетів встановлюють пункти приймання сміття у вигляді контейнерів. Один контейнер працює і три з"являться до кінця року. За рахунок "Сільпо" купують та облаштовують контейнер, який обслуговують за договором співробітники "Ноувейст Юкрейн".

Мережа супермаркетів також підтримує ініціативу: зараховує гроші за здану вторсировину на свої картки лояльності. Аратовська розповідає, що ціни приймання вторсировини у пункті біля "Сільпо" в кілька разів вищі, ніж у середньому по місту, і навіть вищі за ціни переробних комбінатів.

Тепер у NoWaste точно знають, що на один такий контейнер потрібен 1 млн грн: половина — на облаштування пункту (капітальні інвестиції), половина — річні витрати на обслуговування і персонал. Причому від інвестора гроші потрібні саме на інфраструктуру, бо за достатнього завантаження пункт може бути самоокупним і прибутковим.

Фандрейзинг — це актуально

Поки що NoWaste — невеликий бізнес, у команді лише 10 людей. У компанії одразу вирішили працевлаштовувати вразливу групу — пенсіонерів, а з початком війни — і переселенців. Улітку на роботу беруть і студентів.

"У нас працюють баба Поля, Аркадій, яким по 70 років, і для них багато чого змінилося. Вони отримали додатковий дохід і постійне спілкування. Вони дуже тішаться, коли відвідувачі пункту дякують за їхню працю — це їм подовжує життя", — ділиться Євгенія.

Громадська організація отримує допомогу від чотирьох донорів — Coca-Cola Foundation, Carlsberg, Tetrapack та "Яготинське".

"Ми фандрейзингом почали займатися лише цього року, хочемо отримувати щорічну підтримку від компанії по 100-200 тис. грн на конкретний проект, — розповідає Євгенія Аратовська — 10-20 компаній-донорів буде достатньо для повного покриття витрат громадської організації на рік".

Скільки зароблятиме соціальне підприємство, поки що сказати важко, це залежатиме від об"ємів прийнятого сміття. У травні NoWaste переїхала до нового, більшого, приміщення, витратила 0,5 млн грн на ремонт, водночас здає запаси відсортованого сміття, тому чисті витрати-доходи порахувати складно. Наприклад, у липні вторсировини продали на 45 тис. грн, але це разом зі старими запасами.

До ZeroWaste

На окупність можуть вплинути і найближчі плани NoWaste — запровадження переробки пластику на дизайнерські речі — лавки, миски, ручки.

"У нас є пул дизайнерів, які хочуть креативити. У нас є шредер, який подрібнює сміття, екструдер, який нагріває пластикову масу. З термопресом ми зможемо робити стільниці, рами для дзеркал", — тішиться Євгенія Аратовська.

Це одна з ідей, яку вона запозичила у свого натхненника — голландця Дейва Хаккенса. Хаккенс також займається сортуванням та переробкою сміття і викладає всі схеми свого обладнання в інтернеті.

Окрім того, залишається актуальним освітня складова: восени команда знову проводитиме екскурсії для дітей, а також планує зробити розбірний лабіринт із вторсировини.

"Ми хочемо прийти до ZeroWaste, NoWaste, показати, що все може стати прибутком для компаній, без усіляких дотацій. Щоб цей досвід могли повторити в інших містах", — говорить Євгенія Аратовська.

Источник