Як декриміналізація статті про фіктивне підприємництво допоможе бізнесу

25 вересня цього року парламент вніс зміни до Кримінального кодексу України (ККУ). Цим рішенням депутати виключили з ККУ склад злочину, передбачений статтею 205 про фіктивне підприємництво, а також збільшили порогові показники притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків і зборів по статті 212 ККУ.

Відтепер притягнути до відповідальності по цій статті можливо від суми донарахувань, що у три тисячі раз перевищує розмір податкової соціальної пільги — на вересень 2019 року він становив 960,5 грн. Отже, кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків і зборів стартує з 2,88 млн грн.

Що корисного отримаємо від декриміналізації?

Державна податкова служба втрачає можливість під час проведення податкових перевірок визнавати операції нереальними на підставі того, що стосовно "контрагента за ланцюгом" проводять досудові дії або відкрите кримінальне провадження, або винесений вирок — не залежно набув він чинності або оскаржується, за статтею 205 ККУ.

Але не забуваємо про податкову інформацію та інші критерії ризиковості. Наприклад, відсутність контрагента за місцем реєстрації, яку податківці використовують і будуть використовувати під час перевірок для тиску на бізнес.

Судді окружних адміністративних судів під час винесення постанов про оскарження податкових рішень, основою для яких є визнані податківцями нереальні операції за 205 статтею, не зможуть вказаний факт використати як належний доказ. Тому судді будуть змушені повно аналізувати пакет первинних фінансово-господарських документів, яким підтверджується відносини між підприємцями чи підприємствами.

Досудове слідство втрачає "найпростіший" спосіб тиску на приватний сектор

Щодо осіб, по відношенню яких розпочато кримінальне провадження за нівельованою статтею або вже притягнутих до відповідальності за статею 205 ККУ, то такі можуть скористатися зворотною дією закону про кримінальну відповідальність у часі.

Механізм тиску на приватний сектор

Статтю 205 ввели в Кримінальний кодекс для протидії конвертаційним центрам, за допомогою яких суб"єкти господарювання організовували нереальні, безтоварні чи фіктивні операції з метою мінімізації податкового навантаження та збільшення прибутку.

Але за час існування відповідальності за "фіктивне підприємництво" її почали використовувати як механізм тиску на приватний сектор, переважно під час проведення податкових перевірок. Під гарячу руку податківців потрапляли підприємства, що роками працювали на ринку, мали розгалужену систему контрагентів, штат працівників, постійне місцеперебування тощо.

За результатами перевірок компаній фіскальні органи на підставі відомостей досудового слідства або відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень в односторонньому порядку визнавали операції між платниками податків нереальними, а це — донарахування за податками, нарахування фінансових санкцій (штраф, пеня), відкриття кримінальних проваджень.

Не враховуючи, що жодним нормативно-правовим актом податківцям не надано право визнавати нереальними правочини і дані, вказані платником податків у звітності. Під час оскарження повідомлень-рішень платником у судах представники ДФС намагались використати дані та рішення у кримінальних провадженнях як преюдицію.

Між тим, не кожен платник має достатній ресурс для професійного оскарження неправомірних актів фіскальних органів, а тому часто відбувається сумнівне з правової та моральної точки зору поповнення бюджетних коштів за рахунок прозорого бізнесу.

Источник