Як ветеран АТО Артем Бутов став донецьким "куркулем"

У 2014 році Артем Бутов був одним з перших, хто пішов добровольцем на фронт у складі батальйону "Донбас". Отримавши поранення у серпні 2014 року, ветеран був змушений залишити фронт. Тоді Артем вирішив зайнятись птахівництвом. За два роки ветеранові не лише вдалось створити власну ферму, а й стати першим донецьким куркулем

З чого усе починалось

Ветеран АТО Артем Бутов за освітою фармацевт — навчався в медичному університеті у Харкові.

"Ще під час навчання я зрозумів, що медицина, фармацевтика — це не зовсім те, чим хочу займатись далі. Під час навчання я почав задумуватися над тим, щоб мати власну справу", — згадує Бутов.

Після університету Артем деякий час працював провізором. Крім цього брався за будь-які інші роботи, де була потрібна фізична сила.

"До 2014 року у нас на Донеччині не було жодних грантових програм, щоб розпочати свій бізнес. Тому мрія про власну справу багато років залишалась лише мрією", — стверджує ветеран.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ветеран АТО відкрив власний спортзал, і що з цього вийшло

Так тривало до квітня 2014 року. Саме тоді Артем записався добровольцем у батальйон "Донбас".

"Ще до АТО я мав чітку проукраїнську позицію, тому в мене не було сумнівів, що робити далі. Коли оголосили набір у "Донбас", я був одним з перших добровольців", — згадує ветеран.

За кілька місяців перебування на фронті, Артем пройшов кілька гарячих точок. В тому числі й Попасну. Однак у серпні 2014 року отримавши травму, ветеран був змушений покинути батальйон. Хоча після травми Артем вже більше не міг воювати, продовжував допомагати хлопцям як волонтер.

Артем з товаришами по службі

"Я зосередився на волонтерській діяльності. Возив хлопцям спорядження та продукти на фронт, організував ремонт школи у Миколаївці, де працює моя мама. Власне волонтерська діяльність, а також тривале перебування на природі у рідному Дробишеві допомогли мені подолати посттравматичний синдром", — ділиться спогадами доброволець.

В процесі відбудови школи народився українсько-німецький фільм "Школа №3", в якому показане життя підлітків у прифронтовій зоні. Режисерами фільму були німець Георг Жено та українка Єлизавета Сміт. У 2017 році він здобув Гран-прі на Берлінському міжнародному кінофестивалі.

Початок бізнесу

Займаючись волонтерською діяльністю, ветеран почав знову задумуватися про відкриття власної справи.

"Влітку 2015 року я дізнався, що ПРООН дає гранти на власний бізнес. Саме тоді я подзвонив своєму другу, який має власний бізнес з пошиття дитячого одягу. Я запитав у нього поради, чим би зайнятись. Він мені порекомендував зайнятись птахівництвом, а саме вирощуванням курчат-бройлерів. Перевага цих курей у тому, що вже на 46-й день життя вони досягають ваги в 2,7 кг", — пояснює Артем.

У жовтні 2015 року він успішно захистив бізнес-план на відкриття птахоферми і отримав 160 тис. грн на власну справу.

"Фактично кошти я отримав у кінці 2015 року. Я їх використав на придбання обладнання для майбутньої ферми, а саме систему обігріву та вентиляції, адже для птахів важливо, щоб у приміщенні була стала температура. Для курчат до 21 дня — це приблизно 32ºC, для старших — 19 ºC", — пояснює ветеран.

Весною 2016 року Артем завершив ремонт у приміщенні колишнього складу у Дробишеві Донецької області. Туди ж заселили і перших бройлерів.

"Курчат брали у місцевих жителів, оскільки у нас багато хто займається птахівництвом. Починали з 300 курчат. Зараз у мене на фермі живе майже 2500 курей і курчат. Ферму назвав "Дробишівські курчата", оскільки сам я родом з Дробишева і там же знаходиться моя ферма", — пояснює ветеран.

Артем Бутов на фермі

Звідки пішла назва "куркуль"

У липні 2017 року Артем Бутов отримав грант 500 тис. грн на розвиток бізнесу від Донецької обласної адміністрації.

"У травні 2017 року тодішній губернатор Павло Жебрівський оголосив конкурс грантів "Український донецький куркуль". Я вирішив туди податись. В результаті я став першим донецьким "куркулем", — сміється ветеран.

Усі кошти, отримані в результаті перемоги, Артем використав на ремонт та модернізацію власної ферми.

Треба було купити значно кращу систему обігріву та вентиляції ферми та встановити систему автоматичного поїння та годування курей. В результаті суттєво зменшився об"єм ручної праці.

Труднощі ветеранського бізнесу

Зараз більшість продукції Артем Бутов збуває переважно через інтернет та на ринках Краматорська, Лимана, Дробишева.

Проблема в тому, що у "куркуля" немає системи переробки курей і він змушений продавати бройлерів на живу вагу.

"Беру 35 грн за кілограм, однак це не дуже вигідно. Більш вигідно було б продавати курей оптовими партіями великим замовникам. Це допомогло б значно збільшити прибуток. Тому у мене в планах — почати продавати курей в ресторани, готелі і кафе Харкова", — пояснює ветеран.

Крім цього Артем Бутов стикнувся з актуальною нині у всій країні проблемою — дефіцит кадрів.

"Раніше разом зі мною на фермі працювати ще двоє робітників. Вони годували курей, дивились, щоб з ними нічого не трапилось. Однак нещодавно обидва мої робітники виїхали за кордон на заробітки, оскільки я не можу їм забезпечити поки що таку зарплатню, як у Польщі", — нарікає ветеран.

Водночас конкуренція Артема не лякає, оскільки на своїй фермі ветеран використовує інноваційні способи вирощування курей — біоферментативну підстилку.

"Вона переробляє продукти життєдіяльності курей, поглинаючи запах. Тому на моїй птахофермі пахне хвоєю, а у м'ясі птиці, вирощеної на моїй фермі, в 18 разів менше аміаку, ніж у інших виробників, які вирощують курей за старими технологіями", — пояснює Бутов.

Артем Бутов з бройлерами з власної ферми

Що далі?

З весни 2018 року на фермі Артема триває ремонт, який він планує завершити уже найближчим часом.

"Перевстановлення систем обігріву і вентиляції зайняло значно більше часу, ніж я очікував спочатку. Однак уже цього року планую завершити ремонт в основному приміщенні, яке у мене в оренді. Після цього планую взяти в оренду ще частину приміщення і організувати тут окремий цех для молодняку, тобто курчат до 21 дня", — пояснює ветеран.

Також у найближчих планах ветерана — створення сільськогосподарського кооперативу для створення повного циклу переробки курятини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стоматологія all inclusive: Як ветеран АТО відкрив власний стоматологічний кабінет

"Ми плануємо не лише вирощувати, але й переробляти курятину. Однак для цього необхідно, щоб м"ясо відповідало європейським стандартам", — розповідає ветеран.

Як пояснює Артем, для цього йому необхідно придбати устаткування для забою і переробки м"яса птиці.

"Однак таке обладнання коштує дуже дорого — кілька мільйонів гривень. Я сам його придбати не зможу. Тому з цією метою ми з товаришами плануємо створити сільськогосподарський кооператив, щоб разом подавати заявку на грант від обласної адміністрації. Якщо усе складеться добре, то плануємо вийти на європейський ринок", — пояснює Артем.

У планах ветерана розвивати демонстраційну ферму, тобто не лише вирощувати курей, а й показувати іншим фермерам-початківцям, як вести власне господарство і як заробляти на ньому.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на dragon-chelny.ru в Telegram

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на dragon-chelny.ru в Telegram

Источник